Захід чекає Росію, якої не буде: експерт попередив про головну помилку після завершення війни

Навіть після закінчення війни Москва не перестане бути джерелом загроз. Аналітик пояснив, чому сподівання на «нову Росію» можуть дорого коштувати Заходу.



Попри дедалі активніші дискусії про можливі сценарії завершення війни в Україні, західні країни ризикують припуститися серйозної стратегічної помилки, якщо розраховуватимуть на кардинальну зміну політики Росії після завершення бойових дій. Саме такого висновку дійшов журналіст-міжнародник Ден Сліт у своїй колонці для британського видання Independent.

На його думку, незалежно від того, коли і за яких умов завершиться війна, Росія навряд чи стане менш небезпечною для своїх сусідів та західних держав. Автор вважає, що нинішні очікування багатьох політиків щодо можливого повернення до довоєнної моделі співіснування з Москвою ґрунтуються радше на бажанні, ніж на реальному аналізі ситуації.

Журналіст зазначає, що сьогодні на Заході досить поширеною є думка, ніби тривалий економічний тиск, міжнародні санкції та військові невдачі з часом або примусять Кремль змінити свій курс, або спричинять трансформацію нинішньої політичної системи Росії. Однак, на переконання автора, такі припущення не враховують процесів, які десятиліттями формували сучасну російську державу.

За словами Сліта, Росія вже тривалий час стикається із серйозними структурними проблемами. Серед них — скорочення кількості працездатного населення, зниження темпів зростання продуктивності економіки, дедалі більша концентрація інвестицій у державному секторі та поступове скорочення ролі енергетичних доходів у федеральному бюджеті.

Одночасно із цими економічними змінами в країні відбувалася подальша централізація влади. Політична система дедалі більше будувалася навколо лояльності до центрального керівництва, а доступ до економічних ресурсів усе сильніше залежав від близькості до державних інституцій.

Повномасштабне вторгнення в Україну, на думку автора, лише поглибило вже існуючі проблеми. Проведення мобілізації та масовий виїзд громадян за кордон призвели до ще більшого дефіциту робочої сили. Значна частина державних ресурсів була переорієнтована на фінансування військових потреб, тоді як цивільні інвестиції та соціальні програми відійшли на другий план.

Крім того, силові структури дедалі активніше конкурують між собою за обмежену кількість потенційних військовослужбовців. Це створює додаткове навантаження на державну систему, яка змушена шукати нові людські ресурси для продовження війни.

Окремою проблемою, зазначає журналіст, стали захоплені українські території. Їх утримання потребує значних фінансових, адміністративних та військових ресурсів, однак не забезпечує пропорційної економічної віддачі. Таким чином навантаження на державний бюджет лише зростає.

На думку автора, жоден із цих факторів не існує окремо. Навпаки, вони поступово накопичуються, взаємно підсилюють один одного та створюють дедалі складнішу систему викликів для російської держави.

Водночас Ден Сліт наголошує, що саме ці труднощі не обов'язково призведуть до зміни політичного курсу Кремля. Якщо в демократичних країнах економічні проблеми часто стимулюють реформи або пошук компромісів, то російська модель влади функціонує за іншою логікою.

Автор пояснює, що для нинішньої російської політичної системи зовнішній тиск є не сигналом до перегляду власної політики, а навпаки — підтвердженням правильності вже обраного курсу. У такій моделі будь-яке посилення санкцій чи міжнародного тиску використовується для мобілізації суспільства та посилення риторики про зовнішню загрозу.

Саме тому, вважає журналіст, у середньостроковій перспективі Москва може зробити ставку не стільки на масштабні військові кампанії, скільки на менш витратні способи впливу на інші держави. Йдеться про кібератаки, інформаційні операції, диверсії, використання енергетичних інструментів впливу, а також діяльність через посередників.

Такі методи дозволяють досягати політичних цілей із меншими фінансовими витратами та водночас створювати постійний тиск на країни Заходу. Саме тому, на думку автора, навіть після завершення активної фази війни ризики для європейської безпеки не зникнуть.

У підсумку Ден Сліт закликає уряди, бізнес і суспільства західних держав відмовитися від ілюзій щодо швидкого повернення до довоєнних відносин із Росією. На його переконання, зміцнення критичної інфраструктури, захист демократичних інституцій, розвиток кібербезпеки та довгострокове планування мають стати невід'ємною частиною політики європейських країн.

Автор наголошує, що підготовка до тривалого співіснування з Росією повинна базуватися не на очікуваннях швидких політичних змін, а на реалістичній оцінці сучасних тенденцій. Саме такий підхід, на його думку, дозволить Заходу ефективніше реагувати на майбутні виклики та мінімізувати ризики, які можуть залишатися актуальними ще багато років після завершення війни.


Ця новина була опублікована у розділі: Влада, Політика, Думка, Аналітика, із заголовком: "Захід чекає Росію, якої не буде: експерт попередив про головну помилку після завершення війни".

Матеріал підготував(-ла): Єва Писаренко

Новину опубліковано: 12 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Напад із ножем під час доставлення до ТЦК: у Вінниці поранили військового, нападника вже затримали

Черговий інцидент із застосуванням холодної зброї проти представників ТЦК стався на Вінниччині. Чоловік, який перебував у розшуку через порушення військового обліку, поранив військовослужбовця ножем. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а сам нападник уже перебуває під вартою.

У ДТЕК розповіли, якою має стати енергетика України: ставка на нові технології та децентралізацію

Стійкість української енергосистеми в умовах війни залежить від розвитку розподіленої генерації, систем накопичення енергії, цифрових мереж і сучасних технологій управління, вважають у ДТЕК.

Українці у США можуть залишитися без права на роботу: суд ухвалив важливе рішення, але час спливає

Федеральний суд США тимчасово зупинив скорочення термінів дозволів на роботу для українців із TPS, але захист діє лише до 18 жовтня 2026 року.

«За пів року не просунулися навіть на пів кроку»: військова омбудсменка різко розкритикувала реформу мобілізації

Ольга Решетилова заявила, що за час роботи Михайла Федорова та Дениса Шмигаля в Міноборони реформа ТЦК фактично не зрушила з місця, попри численні наради та підготовлені пропозиції.

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Європейські новини:

«Втома від війни не може бути відповіддю»: глава Міноборони Польщі відреагував на удар РФ по Києву

Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вільний світ має посилити підтримку України та проявити ще більшу рішучість після нічної балістичної атаки на Київ.

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.