«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.



Європейський Союз знову зіткнувся з серйозними суперечностями навколо посилення санкцій проти Росії. На цьому тлі прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс виступив із різкою заявою, звинувативши окремі країни ЄС у тому, що вони отримують значні прибутки від війни та фактично гальмують ухвалення важливих рішень.

За словами латвійського прем’єра, для деяких європейських держав повномасштабна війна Росії проти України перетворилася не лише на політичний виклик, а й на джерело значних фінансових доходів. Політик наголосив, що одночасно прагнути заробляти на існуючій ситуації та домагатися якнайшвидшого миру неможливо.

«Деякі країни заробляють на цьому великі гроші. Питання в тому, що ви хочете: заробляти гроші чи досягти миру? Мати і те, й інше одночасно не вийде», – заявив Андріс Кулбергс, слова якого наводить агентство Reuters.

Новий пакет санкцій знову опинився під загрозою

Причиною жорсткої критики стала затримка з ухваленням 21-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії. Документ вважається одним із наймасштабніших за останній час і передбачає суттєве посилення економічного тиску на Москву.

Зокрема, новий пакет містить санкції проти близько 250 фізичних та юридичних осіб, які, за оцінкою ЄС, пов’язані з підтримкою російської агресії. Крім того, пропонується розширити обмеження щодо російського скрапленого природного газу (СПГ), а також посилити контроль над схемами обходу вже чинних санкцій.

Однак погодити документ державам-членам поки не вдалося. Переговори тривають уже кілька днів, але окремі країни продовжують блокувати окремі положення санкційного пакета.

Латвія звинувачує Болгарію у блокуванні санкцій

Особливо різко Андріс Кулбергс висловився щодо позиції Болгарії. На його думку, використання права вето стосовно окремих положень санкцій фактично має серйозні наслідки для України.

Прем’єр Латвії заявив, що затягування із запровадженням нових обмежень означає продовження фінансування російської військової машини, яка щодня завдає ударів по українських містах і позиціях Сил оборони України.

На його переконання, бездіяльність щодо російського «тіньового флоту» та експорту російського СПГ дозволяє Кремлю отримувати додаткові доходи, які використовуються для продовження війни.

Чому ЄС не може домовитися

Проблеми із затвердженням нового пакета санкцій виникають уже не вперше. За інформацією європейських дипломатів, 15 липня країни ЄС третій день поспіль не змогли досягти компромісу щодо нових обмежень.

Через це посли держав-членів були змушені перенести переговори на 22 липня. Одночасно вони вирішили ще щонайменше на тиждень залишити без змін чинну верхню межу цін на російську нафту — 44,10 долара за барель.

Серед країн, які висловлювали зауваження до нового санкційного пакета, раніше також називали Грецію. За інформацією Financial Times, Афіни намагалися захистити інтереси судноплавної компанії Dynagas, що належить грецькому бізнесмену Джорджу Прокопіу.

Що входить до 21-го пакета санкцій

Попри затримки з погодженням, новий санкційний пакет вважається одним із найжорсткіших за весь час повномасштабної війни.

Документ передбачає:

запровадження санкцій проти ще близько 250 фізичних та юридичних осіб;

розширення обмежень щодо російських банків;

посилення санкцій проти суден, які використовуються для транспортування російської нафти в обхід міжнародних обмежень;

нові заходи проти експорту російського скрапленого природного газу;

боротьбу з механізмами обходу вже чинних санкцій.

Водночас під час обговорення проєкту деякі пропозиції вже були переглянуті. З остаточної редакції вилучили заборону на імпорт російської риби, а також пом’якшили окремі правила щодо видачі віз колишнім військовослужбовцям РФ.

Санкційний тиск може посилитися і з боку США

Паралельно із дискусіями в Європейському Союзі триває робота над новими санкціями у Сполучених Штатах.

Нещодавно група американських сенаторів представила масштабний двопартійний законопроєкт, який передбачає суттєве посилення економічного тиску на Росію. Автори документа закликали Конгрес якомога швидше розглянути ініціативу та присвятили її пам’яті одного з головних авторів законопроєкту — покійного сенатора Ліндсі Грема.

На тлі затягування переговорів у Брюсселі дедалі більше європейських політиків закликають до швидшого ухвалення санкційних рішень. На їхню думку, кожне зволікання дозволяє Росії зберігати джерела доходів, необхідні для фінансування військових дій, тоді як ефективність санкцій значною мірою залежить від єдності та рішучості всіх держав Європейського Союзу.


Ця новина була опублікована у розділі: Європа, Економіка, Бізнес, із заголовком: "«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 25 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Напад із ножем під час доставлення до ТЦК: у Вінниці поранили військового, нападника вже затримали

Черговий інцидент із застосуванням холодної зброї проти представників ТЦК стався на Вінниччині. Чоловік, який перебував у розшуку через порушення військового обліку, поранив військовослужбовця ножем. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а сам нападник уже перебуває під вартою.

У ДТЕК розповіли, якою має стати енергетика України: ставка на нові технології та децентралізацію

Стійкість української енергосистеми в умовах війни залежить від розвитку розподіленої генерації, систем накопичення енергії, цифрових мереж і сучасних технологій управління, вважають у ДТЕК.

Українці у США можуть залишитися без права на роботу: суд ухвалив важливе рішення, але час спливає

Федеральний суд США тимчасово зупинив скорочення термінів дозволів на роботу для українців із TPS, але захист діє лише до 18 жовтня 2026 року.

«За пів року не просунулися навіть на пів кроку»: військова омбудсменка різко розкритикувала реформу мобілізації

Ольга Решетилова заявила, що за час роботи Михайла Федорова та Дениса Шмигаля в Міноборони реформа ТЦК фактично не зрушила з місця, попри численні наради та підготовлені пропозиції.

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Європейські новини:

«Втома від війни не може бути відповіддю»: глава Міноборони Польщі відреагував на удар РФ по Києву

Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вільний світ має посилити підтримку України та проявити ще більшу рішучість після нічної балістичної атаки на Київ.

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.