Війна входить у новий етап: чому Україна та РФ дедалі частіше б'ють по мостах і як це змінює хід бойових дій

Аналітики пояснили, чому транспортні переправи стали одними з головних військових цілей. Знищення мостів дедалі більше свідчить про боротьбу за виснаження логістики, а не про підготовку до масштабних наступів



Останніми місяцями як Україна, так і Росія значно активізували удари по мостах, розташованих не лише поблизу лінії фронту, а й далеко в тилу. Якщо раніше такі об'єкти у багатьох випадках намагалися зберегти для можливого подальшого просування військ, то нині ситуація кардинально змінилася.

На думку аналітиків Forbes, така тактика свідчить про поступовий перехід війни до нового етапу, де вирішальне значення має не швидке захоплення територій, а виснаження логістичних можливостей противника.

Чому саме мости стали однією з головних цілей

Військові експерти пояснюють, що транспортні мости мають особливе стратегічне значення.

На відміну від складів чи окремих колон техніки, міст неможливо швидко перенести, приховати або замаскувати. Його координати давно відомі, а відновлення після серйозних пошкоджень часто займає багато часу.

При цьому навіть один виведений з ладу міст може суттєво порушити постачання військ.

Через нього можуть щодня проходити сотні одиниць техніки, що перевозять боєприпаси, пальне, військову техніку, особовий склад та інші необхідні ресурси.

Замість того щоб атакувати кожну окрему вантажівку, достатньо пошкодити ключову переправу, аби різко скоротити пропускну спроможність усього логістичного маршруту.

Ланцюгова реакція після удару

Як зазначає Forbes, наслідки руйнування мосту не обмежуються лише місцем удару.

Після втрати переправи транспорт змушений рухатися довшими маршрутами. Через це збільшується витрата пального, швидше зношується техніка, виникають затори, а навантаження переноситься на інші дороги.

Крім того, альтернативні маршрути стають більш передбачуваними, що полегшує їхнє виявлення та ураження безпілотниками або артилерією.

У війні на виснаження навіть такі непрямі наслідки поступово збільшують витрати на забезпечення бойових дій і ускладнюють підтримання стабільної логістики.

Росія дедалі частіше атакує транспортну інфраструктуру

Аналітики звертають увагу, що ще певний час тому удари по мостах не були одним із головних напрямків російських атак.

Однак останнім часом ситуація змінилася. Такі об'єкти все частіше згадуються у щоденних зведеннях Міністерства оборони РФ як цілі ударів.

Один із російських командирів штурмового підрозділу, коментуючи бойові дії поблизу Костянтинівки, заявив, що руйнування мостів дозволяє порушити українські лінії постачання та ускладнити оборону міста.

Наприкінці червня російське оборонне відомство також оприлюднило кадри удару авіабомбою ФАБ-500 по автомобільному мосту в Сумській області. Подібні атаки також фіксувалися у Херсонській області та інших регіонах.

Україна розширює кампанію проти логістики РФ

Водночас українські Сили оборони також значно активізували удари по транспортній інфраструктурі на тимчасово окупованих територіях.

За інформацією Інституту вивчення війни (ISW), останнім часом ударів зазнали мости у районах Чонгара, Генічеська, Армянська, Стилового та інших населених пунктів, через які здійснюється транспортне сполучення між Кримом і тимчасово окупованими районами Херсонської та Запорізької областей.

Для виконання таких операцій Україна застосовує далекобійні ударні безпілотники, зокрема комплекси Fire Point та Behemoth.

Хоча багато мостів отримали пошкодження, а не були повністю зруйновані, навіть часткове виведення їх з ладу вже вплинуло на швидкість переміщення військових вантажів та змусило російську сторону використовувати альтернативні маршрути.

Під удари потрапляють не лише переправи до Криму

Останнім часом Україна дедалі частіше завдає ударів не тільки по Керченському мосту, а й по всій транспортній системі, яка забезпечує подальше розподілення вантажів територією тимчасово окупованого Криму.

У червні та липні 2026 року повідомлялося про пошкодження мостів уздовж автомобільних трас М-17, М-18 та А-291 «Таврида», а також кількох залізничних переправ.

Крім цього, на початку липня українські сили атакували мости поблизу населених пунктів Шеляєве та Уразове у Бєлгородській області РФ. Саме цими маршрутами здійснюється доставка військових вантажів у напрямку півдня України.

Що означає нова тактика війни

На думку аналітиків Forbes, зростання кількості ударів по мостах свідчить про зміну характеру бойових дій.

Якщо на початкових етапах війни сторони намагалися не руйнувати стратегічні переправи, залишаючи їх для можливих наступальних операцій, то тепер головною метою стає максимальне ускладнення логістики противника.

Такий підхід більше відповідає війні на виснаження, де ключове значення має здатність регулярно забезпечувати війська паливом, боєприпасами, технікою та особовим складом.

Аналітики припускають, що така стратегія може створювати для Росії більші труднощі. Україна має коротші логістичні маршрути та густішу мережу автомобільних і залізничних доріг, що дає більше можливостей швидко перенаправляти транспортні потоки.

Натомість довші маршрути постачання російських військ значно сильніше залежать від окремих транспортних вузлів. Тому навіть часткове пошкодження мосту здатне суттєво вплинути на швидкість доставки вантажів.

Окремо експерти звертають увагу, що дедалі важливішу роль на полі бою відіграють безпілотні системи. Для них зруйновані мости не створюють критичних перешкод, тоді як традиційна військова логістика залишається безпосередньо залежною від роботи транспортної інфраструктури.

Саме тому боротьба за контроль над логістичними маршрутами дедалі більше стає одним із ключових факторів сучасної війни, а удари по мостах перетворюються на важливий інструмент послаблення можливостей противника підтримувати свої сили на фронті.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Політика, Думка, Аналітика, із заголовком: "Війна входить у новий етап: чому Україна та РФ дедалі частіше б'ють по мостах і як це змінює хід бойових дій".

Матеріал підготував(-ла): Сергій Тростянець

Новину опубліковано: 24 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Напад із ножем під час доставлення до ТЦК: у Вінниці поранили військового, нападника вже затримали

Черговий інцидент із застосуванням холодної зброї проти представників ТЦК стався на Вінниччині. Чоловік, який перебував у розшуку через порушення військового обліку, поранив військовослужбовця ножем. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а сам нападник уже перебуває під вартою.

У ДТЕК розповіли, якою має стати енергетика України: ставка на нові технології та децентралізацію

Стійкість української енергосистеми в умовах війни залежить від розвитку розподіленої генерації, систем накопичення енергії, цифрових мереж і сучасних технологій управління, вважають у ДТЕК.

Українці у США можуть залишитися без права на роботу: суд ухвалив важливе рішення, але час спливає

Федеральний суд США тимчасово зупинив скорочення термінів дозволів на роботу для українців із TPS, але захист діє лише до 18 жовтня 2026 року.

«За пів року не просунулися навіть на пів кроку»: військова омбудсменка різко розкритикувала реформу мобілізації

Ольга Решетилова заявила, що за час роботи Михайла Федорова та Дениса Шмигаля в Міноборони реформа ТЦК фактично не зрушила з місця, попри численні наради та підготовлені пропозиції.

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Європейські новини:

«Втома від війни не може бути відповіддю»: глава Міноборони Польщі відреагував на удар РФ по Києву

Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вільний світ має посилити підтримку України та проявити ще більшу рішучість після нічної балістичної атаки на Київ.

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.