Українські лікарні масово переходять на сонячну енергію: вже 17 закладів встановили СЕС у межах «Променя надії»

З початку 2026 року 17 медичних закладів в Україні запустили власні сонячні електростанції загальною потужністю 1 650 кВт у межах державної та міжнародної програми «Промінь надії». Це частина масштабної трансформації енергозабезпечення лікарень, спрямованої на підвищення їхньої стійкості.



Українські медичні заклади продовжують переходити на альтернативні джерела енергії, зменшуючи залежність від централізованого електропостачання. За даними Міністерства енергетики, з січня до середини червня 2026 року 17 лікарень уже встановили та ввели в експлуатацію сонячні електростанції.

Загальна встановлена потужність цих систем становить 1 650 кВт. Йдеться не лише про встановлення сонячних панелей, а про створення комплексних енергетичних рішень, які включають системи накопичення енергії та обладнання для резервного живлення.

Масштабування проєкту

Паралельно з уже реалізованими проєктами триває значне розширення ініціативи. Ще близько 100 об’єктів охорони здоров’я перебувають на різних етапах впровадження енергетичних рішень.

З них 7 закладів знаходяться на фінальній стадії підключення, а 141 медичний заклад — на етапі розробки технічних рішень. Це свідчить про системний характер впровадження енергоефективних технологій у медичній сфері.

Міжнародна підтримка та фінансування

Реалізація проєкту стала можливою завдяки міжнародній підтримці. Частина лікарень отримала фінансування від партнерів з Європи: 12 закладів забезпечені за підтримки Німеччини, ще 5 — за фінансування Швеції.

Ініціатива реалізується в межах Фонду підтримки енергетики України та координується Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. У проєкті беруть участь Європейська комісія, Міністерство енергетики та Міністерство охорони здоров’я України.

Мета — енергетична стійкість медицини

Основна ціль програми «Промінь надії» — забезпечити безперебійну роботу лікарень навіть у складних умовах енергосистеми. Сонячні електростанції дозволяють частково або повністю покривати потреби закладів у електроенергії, що особливо важливо для критичної інфраструктури.

Йдеться про підвищення автономності лікарень, зменшення ризиків перебоїв у живленні та створення стійкої системи, здатної працювати навіть у кризових ситуаціях.

Динаміка розвитку

Ще на початку травня повідомлялося про введення в експлуатацію сонячних електростанцій сумарною потужністю 590 кВт. Відтоді темпи впровадження суттєво зросли, що свідчить про прискорення енергетичної модернізації медичної сфери.

Паралельно уряд реалізує інші заходи для зміцнення енергосистеми — від розвитку розподіленої генерації до запуску програм підтримки будівництва блочно-модульних котелень.

Крок до енергетичної незалежності

Перехід лікарень на сонячну енергію є частиною ширшого процесу децентралізації енергетики. У довгостроковій перспективі це дозволяє зменшити навантаження на загальну енергосистему та підвищити стійкість критичної інфраструктури.

Таким чином, медичні заклади поступово стають більш автономними, що напряму впливає на стабільність надання медичних послуг навіть у складних умовах.


Ця новина була опублікована у розділі: Технології, Економіка, Суспільство, із заголовком: "Українські лікарні масово переходять на сонячну енергію: вже 17 закладів встановили СЕС у межах «Променя надії»".

Матеріал підготував(-ла): Тесленко Олександра

Новину опубліковано: 18 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Напад із ножем під час доставлення до ТЦК: у Вінниці поранили військового, нападника вже затримали

Черговий інцидент із застосуванням холодної зброї проти представників ТЦК стався на Вінниччині. Чоловік, який перебував у розшуку через порушення військового обліку, поранив військовослужбовця ножем. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а сам нападник уже перебуває під вартою.

У ДТЕК розповіли, якою має стати енергетика України: ставка на нові технології та децентралізацію

Стійкість української енергосистеми в умовах війни залежить від розвитку розподіленої генерації, систем накопичення енергії, цифрових мереж і сучасних технологій управління, вважають у ДТЕК.

Українці у США можуть залишитися без права на роботу: суд ухвалив важливе рішення, але час спливає

Федеральний суд США тимчасово зупинив скорочення термінів дозволів на роботу для українців із TPS, але захист діє лише до 18 жовтня 2026 року.

«За пів року не просунулися навіть на пів кроку»: військова омбудсменка різко розкритикувала реформу мобілізації

Ольга Решетилова заявила, що за час роботи Михайла Федорова та Дениса Шмигаля в Міноборони реформа ТЦК фактично не зрушила з місця, попри численні наради та підготовлені пропозиції.

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Європейські новини:

«Втома від війни не може бути відповіддю»: глава Міноборони Польщі відреагував на удар РФ по Києву

Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вільний світ має посилити підтримку України та проявити ще більшу рішучість після нічної балістичної атаки на Київ.

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.