Попри значний прогрес України у розвитку власного оборонного виробництва та суттєве посилення можливостей протиповітряної оборони, загроза від балістичних ракет залишається однією з найсерйозніших проблем для безпеки країни. Саме на цьому акцентує увагу іспанське видання El País, аналізуючи останні масовані атаки Росії.
На думку авторів матеріалу, Україна змогла у рекордно короткі терміни налагодити виробництво сучасних і відносно недорогих безпілотних систем, які вже стали важливою складовою оборони. Водночас боротьба з балістичними ракетами залишається значно складнішою через обмежену кількість спеціалізованих засобів протиракетної оборони.
Видання звертає увагу на результати двох масштабних ракетних атак на Київ, що відбулися 2 та 6 липня. За наведеними El País даними, із 53 балістичних ракет 49 досягли своїх цілей. Особливо складною, за оцінкою видання, стала атака, під час якої з 29 запущених балістичних ракет не було перехоплено жодної.
При цьому журналісти наголошують, що загальна ефективність української протиповітряної оборони проти інших типів повітряних загроз залишається високою. Лише протягом останнього тижня Росія застосувала близько 2 200 ударних безпілотників, понад 1 730 керованих авіабомб і 106 ракет різних типів.
За оцінками експертів, яких цитує видання, українські сили ППО нині здатні знищувати приблизно 90% ударних дронів. Саме це значною мірою дозволяє зменшувати масштаби руйнувань під час масованих атак.
Однак ситуація з балістичними ракетами суттєво відрізняється. Через надзвичайно високу швидкість польоту, складні траєкторії та короткий час на реагування їхнє перехоплення потребує спеціалізованих комплексів, насамперед американських систем Patriot.
Саме ці комплекси сьогодні вважаються одним із небагатьох ефективних засобів боротьби з сучасними балістичними ракетами.
За інформацією El País, Україна найбільше зацікавлена у отриманні ракет-перехоплювачів PAC-2 та PAC-3. Особливо важливими є ракети PAC-3, які спеціально розроблені для ураження балістичних цілей.
Разом із тим їхня вартість залишається надзвичайно високою. За оцінками, один перехоплювач PAC-3 коштує близько чотирьох мільйонів доларів, тоді як повний комплекс із пусковими установками, радарами та іншими компонентами може оцінюватися приблизно у один мільярд доларів.
Втім, навіть питання фінансування не є головною перешкодою.
Директор військових програм Центру Разумкова Олексій Мельник пояснив, що нині світ зіткнувся з гострим дефіцитом ракет Patriot через значне навантаження на американське виробництво.
За його словами, велика кількість цих ракет використовується Сполученими Штатами та союзниками на інших напрямках, зокрема у зв'язку з ескалацією на Близькому Сході.
Експерт наголосив, що навіть якщо Україна отримає доступ до відповідних технологій виробництва, налагодження випуску таких ракет вимагатиме щонайменше кількох місяців.
На думку Мельника, одним із можливих шляхів посилення української оборони можуть стати не лише додаткові комплекси Patriot, а й постачання далекобійних ракет, здатних завдавати ударів по військових об'єктах далеко за лінією фронту. Такий підхід, за його словами, дозволив би скоротити можливості Росії здійснювати масовані ракетні атаки.
Подібної думки дотримується і редактор військово-політичного журналу Ejércitos Крістіан Д. Вільянуева.
Він зазначає, що виробництво Patriot сьогодні здійснюється значно повільніше, ніж цього вимагає глобальний попит.
Навіть якщо європейські країни готові виділяти додаткові кошти на закупівлю цих систем, швидко збільшити їх виробництво практично неможливо.
Крім самих ракет, необхідно виробляти радари, пускові установки, транспортні машини, командні пункти та інші елементи комплексу. Усе це суттєво ускладнює процес.
Експерт також звернув увагу, що постачання систем Patriot залежить не лише від фінансових можливостей союзників, а й від американських експортних правил, процедур ліцензування та політичних рішень Вашингтона.
Саме тому, на його думку, навіть за максимально сприятливих умов процес передачі нових систем Україні триватиме багато місяців.
На тлі цих оцінок тривають і нові масовані атаки Росії.
У ніч на 11 липня під час удару по Києву українським силам протиповітряної оборони не вдалося перехопити жодну із шести балістичних ракет типу «Іскандер-М» або С-400, які були використані під час атаки.
Водночас Організація Об'єднаних Націй повідомила, що останні місяці стали найтрагічнішими для цивільного населення України з 2022 року.
За попередніми даними ООН, лише у червні загинули щонайменше 265 мирних жителів, ще 1 816 осіб отримали поранення внаслідок російських ударів.
Експерти наголошують, що подальше посилення української системи протиракетної оборони залишається одним із ключових завдань партнерів України. В умовах постійних масованих атак саме наявність достатньої кількості сучасних засобів перехоплення може суттєво вплинути на рівень захисту міст, критичної інфраструктури та цивільного населення.
