Тривожна статистика: майже 40% ветеранів звільняються з нової роботи вже за перші три місяці — дослідження назвало головні причини

Понад третина ветеранів залишає перше місце роботи ще до завершення випробувального терміну. Дослідження показало, що проблема полягає не лише в адаптації колишніх військових, а й у недостатній готовності роботодавців працювати з людьми, які повернулися зі служби.



Повернення до цивільного життя після військової служби залишається одним із найскладніших етапів для багатьох українських ветеранів. Після тривалого перебування в армії люди прагнуть відновити звичне життя, знайти роботу, забезпечити свої родини та знову стати частиною цивільного суспільства. Однак результати нового дослідження свідчать, що цей процес нерідко супроводжується серйозними труднощами.

Згідно з дослідженням, проведеним Work.ua спільно з Superhumans, понад 38% людей із військовим досвідом залишають своє перше місце роботи менш ніж через три місяці після працевлаштування. У більшості випадків це відбувається ще до завершення випробувального терміну.

Отримані результати свідчать, що головні труднощі виникають не під час пошуку вакансій чи проходження співбесід, а вже після офіційного працевлаштування, коли починається адаптація до нового робочого середовища.

Найскладнішими виявляються перші місяці

Дослідження показало, що саме перші тижні роботи часто стають визначальними для подальшої кар'єри ветерана.

Якщо людина звільняється вже протягом першого місяця, найчастіше причинами стають незадовільний рівень заробітної плати та психологічний стан. Після повернення зі служби багатьом доводиться звикати до зовсім іншого ритму життя, нових правил, колективу та робочих процесів, що може бути непростим випробуванням.

Якщо ж ветеран залишається в компанії довше, основними чинниками стають атмосфера в колективі, стиль керівництва та корпоративна культура. Саме ці аспекти значною мірою визначають, чи почуватиметься людина комфортно на новому місці роботи.

Не лише ветерани мають адаптуватися

Одним із ключових висновків дослідження стало те, що відповідальність за успішну адаптацію лежить не лише на працівнику.

Серед випадків, коли причиною звільнення стала неготовність компанії, у 67% ситуацій проблеми були пов'язані безпосередньо з колективом або безпосереднім керівником. Саме щоденна взаємодія з командою найбільше впливає на те, чи почуватиметься ветеран повноцінним членом колективу.

Експерти наголошують, що навіть висококваліфікований фахівець може зіткнутися з труднощами, якщо компанія не створила належних умов для його адаптації.

Навчання HR суттєво підвищує шанси на успішне працевлаштування

Дослідження також виявило чіткий зв'язок між рівнем підготовки HR-фахівців і результатами працевлаштування ветеранів.

У компаніях, які інвестували у спеціальне навчання працівників кадрових служб та впроваджували програми адаптації, успішність найму майже подвоюється.

Це свідчить про те, що правильно організований процес адаптації дозволяє не лише зменшити кількість звільнень, а й допомагає ветеранам швидше інтегруватися у нове професійне середовище.

Стереотипи досі залишаються проблемою

Окрему увагу дослідники звернули на розрив між уявленнями роботодавців і реальним досвідом співпраці з ветеранами.

Так, 43% роботодавців заявили, що мають певні побоювання щодо психологічного стану кандидатів із військовим досвідом. Водночас лише приблизно третина з них раніше справді працювала з ветеранами.

Це означає, що значна частина таких побоювань ґрунтується не на практичному досвіді, а на стереотипах або недостатній поінформованості. Фахівці зазначають, що саме такі упередження можуть створювати додаткові труднощі для людей, які після служби прагнуть повернутися до звичайного життя та професійної діяльності.

Ринок праці поступово стає відкритішим

Попри всі виклики, дослідження демонструє й позитивні зміни.

Сьогодні 93% роботодавців уже наймали кандидатів із військовим досвідом або хоча б розглядали їхні кандидатури під час пошуку працівників. Водночас 78% ветеранів після завершення служби проходили співбесіди та активно шукали роботу.

Ці цифри свідчать, що український ринок праці поступово стає більш відкритим для ветеранів. Однак успішне працевлаштування залежить не лише від бажання людини працювати, а й від готовності роботодавців створювати комфортні умови для її професійної адаптації.

Держава розширює підтримку ветеранів

Паралельно із заходами щодо працевлаштування держава продовжує розширювати соціальні програми підтримки ветеранів.

Одним із останніх рішень стало оновлення умов державної програми пільгового іпотечного кредитування «єОселя». Відтепер ветерани війни та родини загиблих захисників і захисниць України можуть скористатися кредитом на житло під 3% річних замість попередніх 7%.

Фахівці переконані, що такі ініціативи разом із розвитком програм професійної адаптації можуть значно полегшити повернення ветеранів до мирного життя. Водночас результати дослідження показують: успішна інтеграція колишніх військових у цивільне середовище залежить не лише від державної підтримки, а й від готовності роботодавців створювати атмосферу взаємної поваги, довіри та професійного розвитку. Саме комплексний підхід допоможе ветеранам не лише знайти роботу, а й побудувати успішну довгострокову кар'єру після завершення служби.


Ця новина була опублікована у розділі: Економіка, Суспільство, Бізнес, Психологія, із заголовком: "Тривожна статистика: майже 40% ветеранів звільняються з нової роботи вже за перші три місяці — дослідження назвало головні причини".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 03 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Напад із ножем під час доставлення до ТЦК: у Вінниці поранили військового, нападника вже затримали

Черговий інцидент із застосуванням холодної зброї проти представників ТЦК стався на Вінниччині. Чоловік, який перебував у розшуку через порушення військового обліку, поранив військовослужбовця ножем. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а сам нападник уже перебуває під вартою.

У ДТЕК розповіли, якою має стати енергетика України: ставка на нові технології та децентралізацію

Стійкість української енергосистеми в умовах війни залежить від розвитку розподіленої генерації, систем накопичення енергії, цифрових мереж і сучасних технологій управління, вважають у ДТЕК.

Українці у США можуть залишитися без права на роботу: суд ухвалив важливе рішення, але час спливає

Федеральний суд США тимчасово зупинив скорочення термінів дозволів на роботу для українців із TPS, але захист діє лише до 18 жовтня 2026 року.

«За пів року не просунулися навіть на пів кроку»: військова омбудсменка різко розкритикувала реформу мобілізації

Ольга Решетилова заявила, що за час роботи Михайла Федорова та Дениса Шмигаля в Міноборони реформа ТЦК фактично не зрушила з місця, попри численні наради та підготовлені пропозиції.

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Європейські новини:

«Втома від війни не може бути відповіддю»: глава Міноборони Польщі відреагував на удар РФ по Києву

Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вільний світ має посилити підтримку України та проявити ще більшу рішучість після нічної балістичної атаки на Київ.

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.