США відроджують виробництво Stinger: чому старий ПЗРК знову став критично важливою зброєю

Американський переносний зенітно-ракетний комплекс FIM-92 Stinger після десятиліть занепаду знову став одним із найбільш затребуваних видів озброєння. США відновлюють виробництво, поповнюють запаси та готуються до нових викликів.



Сполучені Штати різко нарощують виробництво переносних зенітно-ракетних комплексів FIM-92 Stinger, які ще кілька років тому вважалися зброєю минулої епохи. Сьогодні ж ці системи знову опинилися у центрі уваги через зміну характеру сучасних війн, де значну роль відіграють авіація на малих висотах, крилаті ракети, ударні безпілотники та вертольоти.

За даними Military Watch Magazine, американське оборонне відомство прагне одночасно вирішити два завдання: відновити власні запаси Stinger, які суттєво скоротилися після передачі великої кількості комплексів союзникам, а також задовольнити зростаючий попит з боку країн НАТО та інших партнерів.

У Пентагоні дедалі більше переконуються, що переносні системи протиповітряної оборони залишаються надзвичайно важливим елементом сучасної армії. Останні конфлікти показали, що навіть держави з високотехнологічними військами можуть зіткнутися з проблемою швидкого виснаження запасів ракет, якщо бойові дії тривають довго та мають високу інтенсивність.

Особливо важливу роль такі комплекси продемонстрували під час війни в Україні, де переносні засоби ППО стали одним із ключових інструментів боротьби з авіаційними загрозами. Вони дозволяють військовим підрозділам швидко реагувати на появу повітряних цілей і створювати додатковий рівень захисту навіть далеко від великих систем протиповітряної оборони.

Однак шлях до відновлення виробництва Stinger виявився складнішим, ніж очікували американські військові. Після завершення Холодної війни попит на цей тип озброєння значно знизився, і США фактично призупинили його виробництво майже на два десятиліття.

Через тривалу паузу було втрачено значну частину виробничих компетенцій. Коли після 2022 року виникла необхідність швидко збільшити випуск комплексів, компанії Raytheon довелося практично відновлювати виробничий процес із нуля.

Інженери використовували стару технічну документацію, відновлювали обладнання, яке тривалий час зберігалося на складах, а також шукали заміну для окремих електронних компонентів, виробництво яких припинилося. Частину колишніх працівників, які вже вийшли на пенсію, залучили для передачі досвіду новому поколінню спеціалістів.

Ця ситуація стала показовим прикладом того, наскільки складно швидко відновити виробництво складних систем озброєння після тривалого простою. Навіть за наявності готової конструкції та великого досвіду виготовлення повернення до серійного випуску потребує значного часу.

Після передачі Україні тисяч ракет Stinger американська армія у 2022 році замовила близько 1700 нових комплексів для поповнення власних запасів. Водночас запуск масштабного виробництва відбувався повільніше, ніж планувалося, і перші нові поставки почали надходити лише у 2026 році.

Паралельно США працюють над розширенням оборонно-промислової співпраці з європейськими партнерами. У межах програм НАТО окремі виробничі процеси планують розвивати і на території Європи. Це має створити більш стійку систему виробництва озброєнь, скоротити строки постачання та зменшити залежність від одного виробника.

Попри повернення Stinger на передові позиції, експерти звертають увагу і на обмеження цієї системи. Комплекс був розроблений ще наприкінці XX століття, тому за низкою характеристик він поступається новішим переносним системам протиповітряної оборони.

Зокрема, порівняно із сучасними російськими комплексами, такими як 9К333 «Верба», Stinger має старішу систему наведення. Російський комплекс отримав триканальну головку самонаведення, яка, за заявами виробника, краще розпізнає цілі, ефективніше працює проти теплових перешкод і має ширші можливості у боротьбі з безпілотниками та крилатими ракетами.

Водночас головний урок останніх воєн полягає не лише у технологічній перевазі окремої зброї. Вирішальне значення має здатність держав виробляти озброєння у великих кількостях і швидко відновлювати запаси.

Саме тому історія Stinger стала прикладом того, як система, яку ще недавно вважали застарілою, може знову стати стратегічно важливою. Сучасні конфлікти показали: наявність високотехнологічної зброї недостатня без потужної промислової бази, здатної підтримувати її виробництво у довгостроковій перспективі.

Паралельно США продовжують модернізувати й інші елементи своїх збройних сил. Зокрема, Пентагон проводить масштабне оновлення стратегічного бомбардувальника B-52 Stratofortress, створеного ще у 1950-х роках. Модернізована версія B-52J має отримати нові двигуни Rolls-Royce F130, сучасну цифрову кабіну та оновлений радар.

Програма вартістю близько 49 мільярдів доларів має дозволити цим літакам залишатися на озброєнні до 2060-х років і працювати разом із новим малопомітним бомбардувальником B-21 Raider.

Таким чином, США одночасно повертають до виробництва перевірені часом системи та вкладають значні кошти у новітні технології. Досвід останніх років показав: у майбутніх конфліктах важливими будуть не лише найсучасніші розробки, а й здатність швидко виробляти необхідну кількість озброєння.


Ця новина була опублікована у розділі: Сполучені Штати, Економіка, із заголовком: "США відроджують виробництво Stinger: чому старий ПЗРК знову став критично важливою зброєю".

Матеріал підготував(-ла): Тетяна Федорів

Новину опубліковано: 19 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Напад із ножем під час доставлення до ТЦК: у Вінниці поранили військового, нападника вже затримали

Черговий інцидент із застосуванням холодної зброї проти представників ТЦК стався на Вінниччині. Чоловік, який перебував у розшуку через порушення військового обліку, поранив військовослужбовця ножем. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а сам нападник уже перебуває під вартою.

У ДТЕК розповіли, якою має стати енергетика України: ставка на нові технології та децентралізацію

Стійкість української енергосистеми в умовах війни залежить від розвитку розподіленої генерації, систем накопичення енергії, цифрових мереж і сучасних технологій управління, вважають у ДТЕК.

Українці у США можуть залишитися без права на роботу: суд ухвалив важливе рішення, але час спливає

Федеральний суд США тимчасово зупинив скорочення термінів дозволів на роботу для українців із TPS, але захист діє лише до 18 жовтня 2026 року.

«За пів року не просунулися навіть на пів кроку»: військова омбудсменка різко розкритикувала реформу мобілізації

Ольга Решетилова заявила, що за час роботи Михайла Федорова та Дениса Шмигаля в Міноборони реформа ТЦК фактично не зрушила з місця, попри численні наради та підготовлені пропозиції.

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Європейські новини:

«Втома від війни не може бути відповіддю»: глава Міноборони Польщі відреагував на удар РФ по Києву

Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вільний світ має посилити підтримку України та проявити ще більшу рішучість після нічної балістичної атаки на Київ.

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.