Путін визнав проблеми з паливом у Криму та регіонах Росії: причиною назвав удари України

На тлі масштабних перебоїв із постачанням пального російський лідер заявив, що атаки України створили серйозні проблеми з нафтопродуктами. У Кремлі водночас обіцяють налагодити постачання, зокрема до тимчасово окупованого Криму.



Російський лідер Володимир Путін уперше публічно визнав наявність серйозних проблем із забезпеченням паливом у Росії та на тимчасово окупованих територіях України. За його словами, причиною труднощів стали удари України по об’єктах паливно-енергетичної інфраструктури.

Під час спілкування з журналістами Путін заявив, що дії Збройних сил України створили певні проблеми з нафтопродуктами, однак висловив упевненість, що ситуацію вдасться поступово стабілізувати.

«Дії ЗСУ створюють певні проблеми з нафтопродуктами в РФ, але ситуація поступово виправлятиметься», — заявив він.

Ці слова пролунали на тлі повідомлень про перебої з постачанням пального, які останнім часом фіксуються в різних регіонах Росії, а також на території тимчасово окупованого Криму.

У Кремлі обіцяють створити нову систему постачання пального до Криму

Під час виступу Путін також повідомив, що Росія працює над новою системою доставки пального до тимчасово окупованого Криму.

За його словами, розробляється логістична схема, яка, на його думку, буде менш вразливою до українських ударів.

Водночас жодних деталей щодо термінів реалізації цих планів або технічних рішень російський лідер не навів.

Путін анонсував «дзеркальні» удари

Окрім теми паливного забезпечення, Путін знову торкнувся питання війни.

Він заявив, що Росія нібито готує кампанію так званих «дзеркальних» ударів у відповідь на українські атаки.

За словами Путіна, такі дії можуть бути «у кілька разів потужнішими». Водночас жодних конкретних деталей щодо можливих цілей, строків чи характеру таких ударів він не озвучив.

Україна продовжує завдавати ударів по військовій інфраструктурі

У ніч на 13 липня українські сили провели чергову серію ударів по військових і логістичних об’єктах на тимчасово окупованій території Криму та в низці російських регіонів.

За наявною інформацією, було уражено понад десять суден в Азовському морі. Серед них — нафтові танкери, пороми, суховантажі та буксири, які використовувалися для забезпечення російської логістики.

Крім того, тривали удари по об’єктах протиповітряної оборони в Криму.

Повідомлялося про ураження радіолокаційної станції «Небо-У», а також пускової установки зенітного ракетного комплексу С-400 у районі Керчі.

Під ударами опинилися військові об’єкти та нафтобаза

Також у ніч на 13 липня, за повідомленнями української сторони, були атаковані патрульні катери, ангари з військовою технікою та спеціальним обладнанням на авіабазі «Багерово» у Криму.

Окрім цього, ударів зазнали порт «Кавказ» у Краснодарському краї та резервуарний парк нафтобази у Вязниках Ставропольського краю.

Ці об’єкти вважаються важливими елементами російської військової та транспортної інфраструктури.

Безпілотники атакували Московський регіон

Тієї ж ночі безпілотники атакували Москву та Московську область.

Російська влада заявила, що засобами протиповітряної оборони нібито було збито 80 безпілотників.

Водночас повідомлялося про пошкодження житлових будинків у Солнечногорську та Можайську. Інформації про можливих постраждалих на момент публікації офіційно не оприлюднювали.

Публічне визнання Володимиром Путіним проблем із паливом стало одним із перших випадків, коли російське керівництво відкрито пов’язало перебої із забезпеченням нафтопродуктами з ударами України по об’єктах нафтогазової та транспортної інфраструктури. Водночас Москва заявляє про намір перебудувати логістику постачання пального та продовжити відповідь на українські атаки в умовах триваючої війни.


Ця новина була опублікована у розділі: Економіка, Війна Росії проти України, Думка, Аналітика, із заголовком: "Путін визнав проблеми з паливом у Криму та регіонах Росії: причиною назвав удари України".

Матеріал підготував(-ла): Дмитро Вишневецький

Новину опубліковано: 21 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Напад із ножем під час доставлення до ТЦК: у Вінниці поранили військового, нападника вже затримали

Черговий інцидент із застосуванням холодної зброї проти представників ТЦК стався на Вінниччині. Чоловік, який перебував у розшуку через порушення військового обліку, поранив військовослужбовця ножем. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а сам нападник уже перебуває під вартою.

У ДТЕК розповіли, якою має стати енергетика України: ставка на нові технології та децентралізацію

Стійкість української енергосистеми в умовах війни залежить від розвитку розподіленої генерації, систем накопичення енергії, цифрових мереж і сучасних технологій управління, вважають у ДТЕК.

Українці у США можуть залишитися без права на роботу: суд ухвалив важливе рішення, але час спливає

Федеральний суд США тимчасово зупинив скорочення термінів дозволів на роботу для українців із TPS, але захист діє лише до 18 жовтня 2026 року.

«За пів року не просунулися навіть на пів кроку»: військова омбудсменка різко розкритикувала реформу мобілізації

Ольга Решетилова заявила, що за час роботи Михайла Федорова та Дениса Шмигаля в Міноборони реформа ТЦК фактично не зрушила з місця, попри численні наради та підготовлені пропозиції.

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Європейські новини:

«Втома від війни не може бути відповіддю»: глава Міноборони Польщі відреагував на удар РФ по Києву

Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вільний світ має посилити підтримку України та проявити ще більшу рішучість після нічної балістичної атаки на Київ.

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.