Польща готова поставити хрест на євроінтеграції України? Качинський зробив гучну заяву, яка може змінити хід переговорів

Лідер польської партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський заявив, що Україна не зможе стати членом Європейського Союзу без перегляду своєї історичної політики. Його слова вже викликали нову хвилю дискусій щодо майбутнього українсько-польських відносин та перспектив вступу України до ЄС.



Заява лідера польської опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS) Ярослава Качинського стала однією з найрезонансніших тем у політичному просторі Польщі та України. Політик фактично поставив під сумнів перспективи вступу України до Європейського Союзу, заявивши, що Київ не зможе розраховувати на підтримку Варшави, якщо не перегляне свій підхід до історичної пам’яті.

У листі, адресованому членам власної партії, Качинський наголосив, що у разі перемоги «Права і справедливості» на наступних парламентських виборах Польща використовуватиме всі можливі політичні механізми, аби не допустити вступу України до ЄС до виконання низки вимог.

Головною претензією політика залишається ставлення України до діяльності Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА). Качинський заявив, що офіційний Київ має відмовитися від політики, яку він назвав «культом Бандери», а також переглянути підходи до вшанування діячів визвольного руху.

За словами польського політика, Польща не повинна погоджуватися на членство держави, яка, на його думку, не дала належної оцінки трагічним подіям Волинської трагедії та інших історичних конфліктів між двома народами. Він також заявив, що питання історичної пам’яті є принциповим не лише для Польщі, а й для всієї європейської спільноти.

Окремо Качинський закликав своїх однопартійців активно протидіяти діям чинного уряду Дональда Туска, який підтримує продовження процесу європейської інтеграції України. На його переконання, Київ отримує надто сприятливі умови для просування до членства в Європейському Союзі.

Ще одним аргументом, який пролунав у зверненні, стали фінансові витрати Польщі на підтримку України після початку повномасштабної війни. Качинський стверджує, що польські громадяни та держава несуть значний економічний тягар, допомагаючи українській економіці, гуманітарній сфері та обороні.

Політик також повторив свою попередню критику щодо рішення назвати один із підрозділів українського війська на честь героїв УПА. Саме ця історія останнім часом стала предметом гострих дискусій між Києвом і Варшавою. На думку Качинського, подібні кроки лише поглиблюють напруження у двосторонніх відносинах та ускладнюють процес порозуміння.

Водночас його заява не означає автоматичної зміни офіційної позиції Польщі щодо вступу України до Європейського Союзу. Наразі країною керує уряд Дональда Туска, який продовжує підтримувати європейську інтеграцію України та неодноразово наголошував, що майбутнє української держави пов’язане з ЄС.

Попри це, слова Качинського демонструють, що тема історичної пам’яті залишається одним із найскладніших питань у польсько-українських відносинах. Вона регулярно повертається до політичного порядку денного, особливо напередодні виборчих кампаній, коли історичні питання нерідко стають інструментом внутрішньополітичної боротьби.

Варто зазначити, що процес вступу України до Європейського Союзу є тривалим і передбачає одностайну підтримку всіх держав-членів. Саме тому позиція Польщі має важливе значення, адже будь-яка країна ЄС може впливати на перебіг переговорів і відкриття нових переговорних кластерів.

На тлі заяв Качинського українська дипломатія продовжує працювати над зниженням напруги у відносинах із Варшавою. Під час зустрічі у польській столиці міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та глава МЗС Польщі Радослав Сікорський обговорили комплекс кроків, покликаних зменшити суперечності між країнами. Київ запропонував пакет антикризових заходів, спрямований на збереження конструктивного діалогу та подальший розвиток стратегічного партнерства.

Експерти звертають увагу, що навіть попри гострі політичні заяви обидві країни залишаються ключовими союзниками у сфері безпеки та економічного співробітництва. Польща продовжує відігравати важливу роль у підтримці України на міжнародній арені, а також є одним із головних логістичних центрів для гуманітарної та військової допомоги.

Разом із тим дискусії навколо історичних питань навряд чи зникнуть найближчим часом. Вони залишаються чутливою темою як для польського, так і для українського суспільства. Саме тому майбутній успіх євроінтеграції України залежатиме не лише від виконання економічних та правових критеріїв ЄС, а й від здатності Києва та Варшави знаходити компроміси у питаннях, що стосуються спільної історії та взаємної довіри.


Ця новина була опублікована у розділі: Європа, Суспільство, Влада, Політика, із заголовком: "Польща готова поставити хрест на євроінтеграції України? Качинський зробив гучну заяву, яка може змінити хід переговорів".

Матеріал підготував(-ла): Олена Тяткіна

Новину опубліковано: 04 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Напад із ножем під час доставлення до ТЦК: у Вінниці поранили військового, нападника вже затримали

Черговий інцидент із застосуванням холодної зброї проти представників ТЦК стався на Вінниччині. Чоловік, який перебував у розшуку через порушення військового обліку, поранив військовослужбовця ножем. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а сам нападник уже перебуває під вартою.

У ДТЕК розповіли, якою має стати енергетика України: ставка на нові технології та децентралізацію

Стійкість української енергосистеми в умовах війни залежить від розвитку розподіленої генерації, систем накопичення енергії, цифрових мереж і сучасних технологій управління, вважають у ДТЕК.

Українці у США можуть залишитися без права на роботу: суд ухвалив важливе рішення, але час спливає

Федеральний суд США тимчасово зупинив скорочення термінів дозволів на роботу для українців із TPS, але захист діє лише до 18 жовтня 2026 року.

«За пів року не просунулися навіть на пів кроку»: військова омбудсменка різко розкритикувала реформу мобілізації

Ольга Решетилова заявила, що за час роботи Михайла Федорова та Дениса Шмигаля в Міноборони реформа ТЦК фактично не зрушила з місця, попри численні наради та підготовлені пропозиції.

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Європейські новини:

«Втома від війни не може бути відповіддю»: глава Міноборони Польщі відреагував на удар РФ по Києву

Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вільний світ має посилити підтримку України та проявити ще більшу рішучість після нічної балістичної атаки на Київ.

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.