У Польщі зафіксували помітне зниження рівня підтримки військової допомоги Україні порівняно з початком повномасштабної війни. Якщо у 2022 році більшість польського суспільства майже одностайно підтримувала передачу озброєння та військової техніки Києву, то нині громадська думка стала значно більш розділеною.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного центром IBRiS на замовлення польського видання Rzeczpospolita.
Згідно з результатами опитування, 52,2% громадян Польщі підтримують продовження військової допомоги Україні. Водночас 45,2% респондентів виступають проти подальшого надання такої підтримки, а ще 2,5% не змогли визначитися зі своєю позицією.
Соціологи зазначають, що серед прихильників допомоги лише 22,6% висловлюють безумовну підтримку. Майже така ж частка опитаних — 23,7% — категорично виступає проти подальшої військової підтримки України.
Експерти звертають увагу, що нинішні показники суттєво відрізняються від настроїв, які панували у Польщі на початку повномасштабної війни. У 2022 році аналогічне опитування показувало, що 77,5% поляків підтримували військову допомогу Україні, тоді як противників було лише 18,3%. Таким чином, за кілька років рівень підтримки скоротився більш ніж на 25 відсоткових пунктів.
Дослідження також дозволило визначити соціальні групи, серед яких найчастіше лунають критичні оцінки щодо продовження допомоги Україні.
Найбільше противників подальшої військової підтримки зафіксовано серед прихильників опозиційних політичних сил. Зокрема, йдеться про виборців партій «Право і справедливість», «Конфедерація свободи та незалежності» та «Ліві разом». У цій групі негативно ставляться до продовження військової допомоги близько 64% опитаних.
Крім політичних вподобань, соціологи відзначають і демографічні особливості. Найчастіше критичне ставлення демонструють поляки віком від 30 до 39 років, серед яких рівень незгоди становить приблизно 66%. Також частіше проти подальшої підтримки України висловлюються жителі сільської місцевості та люди з початковою або професійною освітою.
Аналітики наголошують, що зміна громадських настроїв не означає повної втрати підтримки України з боку польського суспільства. Більшість респондентів усе ще виступає за продовження військової допомоги, однак перевага прихильників уже не є такою беззаперечною, як це було у перші місяці війни.
Експерти пояснюють таку тенденцію комплексом факторів. Серед можливих причин називають тривалий характер війни, економічні труднощі, інфляційний тиск, внутрішньополітичні суперечки, а також посилення дискусій щодо пріоритетів використання державних ресурсів. Додатковий вплив мають виборчі кампанії та активізація політичних сил, які критично оцінюють масштаби підтримки України.
Попри це, Польща залишається одним із ключових союзників України в Європі та продовжує відігравати важливу роль у сфері безпекової, гуманітарної та політичної підтримки.
Окремо увагу привернули й результати іншого дослідження IBRiS. Згідно з ним, рівень довіри поляків до президента Кароля Навроцького досяг історичного максимуму. За даними соціологів, 54,8% респондентів позитивно оцінюють діяльність глави держави, що на 8,4 відсоткового пункту більше, ніж місяць тому. Це стало найвищим показником довіри серед президентів Польщі за останні роки та перевищило попередній рекорд, встановлений Шимоном Головнею.
Фахівці зазначають, що громадські настрої щодо підтримки України й надалі залишатимуться важливим фактором польської внутрішньої політики. Водночас остаточні рішення про обсяги військової допомоги ухвалює керівництво держави з урахуванням як суспільної думки, так і стратегічних інтересів Польщі та безпекової ситуації в Європі.
