Північноатлантичний альянс ухвалив рішення суттєво змінити формат своєї багаторічної місії з патрулювання повітряного простору країн Балтії. Відтепер вона поступово трансформуватиметься у повноцінну місію протиповітряної оборони, що надасть військовим НАТО значно ширші повноваження для реагування на сучасні загрози.
Про це повідомив президент Литви Гітанас Науседа за підсумками саміту НАТО в Анкарі. За його словами, новий підхід продиктований зміною безпекової ситуації в регіоні, де останнім часом значно зросла кількість інцидентів із безпілотниками та інших гібридних загроз.
Винищувачі НАТО отримають більше свободи дій
Головною зміною стане розширення мандата військових, які виконують місію в повітряному просторі Литви, Латвії та Естонії.
Якщо раніше основним завданням винищувачів було виявлення повітряних цілей, їх супровід та демонстрація присутності Альянсу, то тепер військові зможуть оперативніше застосовувати силу проти об'єктів, які становлять реальну загрозу.
За словами Гітанаса Науседи, нинішня місія створювалася ще для умов мирного часу, коли винищувачі лише супроводжували літаки або інші повітряні об'єкти, демонструючи готовність НАТО контролювати ситуацію.
Однак сучасні виклики суттєво відрізняються від тих, що існували двадцять років тому.
Нові загрози потребують нових рішень
Президент Литви наголосив, що держави Балтії дедалі частіше стикаються з гібридними атаками, використанням безпілотників та іншими нестандартними загрозами.
Саме тому союзники дійшли висновку, що чинні механізми реагування вже не відповідають сучасним умовам безпеки.
Однією з ключових новацій стане можливість значно швидше ухвалювати рішення про знищення повітряної цілі, якщо вона становить небезпеку для території країн НАТО.
Більше не потрібно чекати політичного рішення
Особливо важливою зміною стане новий порядок ухвалення рішень щодо перехоплення або знищення безпілотників.
Раніше для застосування сили в окремих випадках необхідно було проводити політичні консультації між союзниками.
Тепер такий механізм буде суттєво спрощений.
Зокрема, якщо безпілотник незаконно увійде до повітряного простору НАТО та становитиме загрозу, військові зможуть діяти набагато оперативніше без необхідності проходження тривалих процедур погодження.
Повноваження командування НАТО розширять
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна повідомив, що оновлена місія забезпечить значно більшу гнучкість та швидкість реагування на будь-які повітряні загрози.
Подібну позицію висловив і міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
Він пояснив, що для пересічних мешканців країн Балтії зовні майже нічого не зміниться. Винищувачі НАТО й надалі регулярно патрулюватимуть повітряний простір, однак їхні юридичні повноваження суттєво розширяться.
За словами міністра, Верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR) отримає ширший мандат, а правила застосування сили для пілотів будуть значно чіткішими та гнучкішими.
Чому НАТО змінює правила саме зараз
Необхідність реформування місії стала особливо очевидною після різкого збільшення кількості інцидентів із безпілотниками біля східних кордонів Альянсу.
За останні місяці дрони неодноразово порушували повітряний простір держав-членів НАТО.
У більшості випадків йшлося про українські безпілотники, які втрачали курс після впливу російських засобів радіоелектронної боротьби.
Останніми місяцями винищувачі НАТО вже двічі були змушені збивати такі апарати — один над територією Естонії, інший над Латвією.
Саме подібні інциденти показали, що існуюча система реагування потребує модернізації.
Місія НАТО діє вже понад двадцять років
Місія НАТО з патрулювання повітряного простору Литви, Латвії та Естонії була започаткована у 2004 році після вступу цих держав до Альянсу.
Оскільки балтійські країни не мають власних бойових винищувачів, охорону їхнього неба забезпечують літаки союзників, які несуть службу на ротаційній основі.
Після початку російської агресії проти України у 2014 році місію було суттєво посилено.
Сьогодні у ній беруть участь понад десяток винищувачів із різних країн НАТО, які базуються на двох військових аеродромах у регіоні.
НАТО робить ставку на боротьбу з безпілотниками
Рішення про реформування місії стало частиною ширшої стратегії Альянсу щодо протидії сучасним повітряним загрозам.
Під час саміту в Анкарі генеральний секретар НАТО Марк Рютте також оголосив про запуск масштабної програми Drone Edge загальною вартістю 40 мільярдів доларів.
Ініціатива передбачає розвиток нових технологій боротьби з безпілотниками, посилення систем раннього виявлення повітряних загроз, інтеграцію сучасних засобів протиповітряної оборони та підвищення ефективності взаємодії між союзниками.
Експерти вважають, що трансформація місії НАТО в країнах Балтії є ще одним підтвердженням того, що Альянс адаптується до нової безпекової реальності. Якщо раніше головною загрозою вважалися порушення повітряного простору військовою авіацією, то сьогодні дедалі більшу небезпеку становлять безпілотники, гібридні атаки та інші сучасні засоби ведення війни. Саме тому НАТО поступово переходить від демонстрації присутності до моделі активного захисту свого повітряного простору.