Майже 1700 дронів, понад 1600 авіабомб і шквал балістики: Зеленський розкрив масштаби наймасованіших атак Росії

Президент повідомив про рекордну інтенсивність російських ударів за тиждень, наголосив на критичній потребі в антибалістичному захисті та розповів про наслідки нових атак по Україні.



Росія продовжує нарощувати інтенсивність повітряних ударів по Україні, дедалі активніше використовуючи балістичні ракети, які залишаються однією з найскладніших цілей для систем протиповітряної оборони. Лише за останній тиждень країна-агресор застосувала майже 1700 ударних дронів, понад 1630 керованих авіабомб та 95 ракет різних типів, причому більше половини з них становила саме балістика. Такі цифри оприлюднив президент України Володимир Зеленський, наголосивши, що нинішній рівень загрози вимагає не лише стійкості українських захисників, а й оперативної підтримки міжнародних партнерів.

За словами глави держави, Україна щоденно веде роботу з союзниками, щоб забезпечити Сили оборони необхідними засобами для відбиття повітряних атак. Особливу увагу він приділив системам протиракетної оборони та запасам ракет-перехоплювачів, які сьогодні відіграють ключову роль у захисті мирного населення.

Президент наголосив, що Росія фактично робить ставку на балістичний терор. Саме тому критично важливо, щоб нові пакети допомоги, які містять антибалістичні системи та ракети до них, надходили без затримок. Кожен день очікування може коштувати людських життів.

«Щодня працюємо з партнерами, щоб нашим воїнам було чим протидіяти цим ударам. Потрібно збити ставку Росії на балістичний терор. І тому дуже важливо, щоб пакети антибалістики надходили вчасно. Кожна ракета-перехоплювач зараз буквально допомагає зберігати життя людей, якщо вона знаходиться тут, в українських системах, а не на складах партнерів», – підкреслив Володимир Зеленський.

Балістичні ракети залишаються найбільшою загрозою

Експерти неодноразово зазначали, що балістичні ракети є одним із найнебезпечніших видів озброєння, яке застосовується проти українських міст. Через надзвичайно високу швидкість польоту та короткий час підльоту вони залишають мінімум можливостей для реагування. Саме тому боротьба з такими цілями можлива лише за наявності сучасних систем протиракетної оборони, здатних здійснювати перехоплення на фінальному етапі польоту.

Опублікована президентом статистика демонструє зміну характеру російських атак. Якщо раніше основний акцент робився на використанні крилатих ракет та безпілотників, то нині дедалі частіше застосовується саме балістичне озброєння. Це значно підвищує навантаження на українську систему ППО та вимагає постійного поповнення запасів ракет-перехоплювачів.

Нові удари по українських містах

Разом зі статистикою президент повідомив і про наслідки останньої хвилі атак. Одним із найболючіших епізодів став удар ударного безпілотника по житлових будинках у Харкові.

На місці трагедії відразу розпочали роботу всі необхідні екстрені служби. За словами Зеленського, внаслідок атаки загинула одна людина. Ще дев'ятеро отримали поранення, серед постраждалих – двоє дітей. Президент висловив щирі співчуття рідним та близьким загиблого.

Паралельно рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій продовжували боротьбу з масштабною пожежею, що виникла після удару по великому будівельному гіпермаркету у Кривому Розі. Роботи з ліквідації наслідків тривали навіть після завершення повітряної тривоги, адже площа займання виявилася значною.

Масований нічний обстріл

Президент також розповів про масштаби останньої нічної атаки. За його словами, протягом однієї ночі Росія випустила по території України вісім ракет та 136 безпілотників різних типів.

Завдяки роботі сил протиповітряної оборони значну частину повітряних цілей вдалося знищити ще на підльоті. Проте повністю уникнути наслідків масованого удару не вдалося.

Під вогнем опинилися одразу кілька регіонів України. Атаки були зафіксовані у Херсонській, Донецькій, Дніпровській, Харківській, Сумській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій та Чернігівській областях. Окремого удару зазнав і Київ, де була застосована балістична ракета. У столиці троє людей отримали поранення.

Подібна географія атак свідчить про прагнення одночасно виснажувати українську систему протиповітряної оборони на різних напрямках та створювати постійну загрозу для цивільного населення по всій території країни.

Чому своєчасна допомога союзників має вирішальне значення

Українська влада вже неодноразово наголошувала, що ефективність захисту напряму залежить від безперервного постачання сучасних систем ППО та достатньої кількості боєприпасів до них. Навіть найсучасніші комплекси не можуть виконувати свої функції без регулярного поповнення запасів ракет.

Саме тому Київ продовжує активний діалог із міжнародними партнерами щодо прискорення передачі засобів протиракетної оборони. В умовах, коли Росія дедалі частіше використовує балістичне озброєння, своєчасність таких поставок стає не питанням дипломатії, а безпосереднім фактором збереження людських життів.

Оприлюднені президентом дані вкотре демонструють масштаби повітряної кампанії, яку Росія веде проти України. Майже 1700 дронів, понад 1630 авіабомб і десятки ракет лише за один тиждень свідчать про безпрецедентну інтенсивність атак. Водночас українська протиповітряна оборона щодня продовжує збивати значну частину повітряних цілей, рятуючи тисячі людей. Проте зростання частки балістичних ракет робить питання посилення антибалістичного захисту одним із головних викликів для безпеки країни найближчим часом.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Влада, Думка, із заголовком: "Майже 1700 дронів, понад 1600 авіабомб і шквал балістики: Зеленський розкрив масштаби наймасованіших атак Росії".

Матеріал підготував(-ла): Олена Тяткіна

Новину опубліковано: 26 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Напад із ножем під час доставлення до ТЦК: у Вінниці поранили військового, нападника вже затримали

Черговий інцидент із застосуванням холодної зброї проти представників ТЦК стався на Вінниччині. Чоловік, який перебував у розшуку через порушення військового обліку, поранив військовослужбовця ножем. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а сам нападник уже перебуває під вартою.

У ДТЕК розповіли, якою має стати енергетика України: ставка на нові технології та децентралізацію

Стійкість української енергосистеми в умовах війни залежить від розвитку розподіленої генерації, систем накопичення енергії, цифрових мереж і сучасних технологій управління, вважають у ДТЕК.

Українці у США можуть залишитися без права на роботу: суд ухвалив важливе рішення, але час спливає

Федеральний суд США тимчасово зупинив скорочення термінів дозволів на роботу для українців із TPS, але захист діє лише до 18 жовтня 2026 року.

«За пів року не просунулися навіть на пів кроку»: військова омбудсменка різко розкритикувала реформу мобілізації

Ольга Решетилова заявила, що за час роботи Михайла Федорова та Дениса Шмигаля в Міноборони реформа ТЦК фактично не зрушила з місця, попри численні наради та підготовлені пропозиції.

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Європейські новини:

«Втома від війни не може бути відповіддю»: глава Міноборони Польщі відреагував на удар РФ по Києву

Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вільний світ має посилити підтримку України та проявити ще більшу рішучість після нічної балістичної атаки на Київ.

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.