Ліцензія не творить дива: NYT пояснив, чому Україна не зможе швидко почати виробництво ракет Patriot

Навіть якщо Україна отримає американську ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot, це не дозволить у короткі терміни розгорнути їх серійний випуск.



Досвід Німеччини та Японії свідчить, що запуск такого виробництва займає роки й потребує створення надзвичайно складної технологічної інфраструктури.

Виробництво сучасних ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot вважається одним із найскладніших напрямків світової оборонної промисловості. Саме тому отримання ліцензії від Сполучених Штатів стане лише першим кроком на шляху до власного виробництва, а не миттєвим вирішенням проблеми дефіциту ракет.

Як пише The New York Times, сьогодні лише дві країни, окрім США, мають ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot — Німеччина та Японія. Проте навіть вони зіткнулися з серйозними труднощами під час запуску виробництва.

Досвід Німеччини показав: процес триває роками

У 2022 році адміністрація тодішнього президента США Джо Байдена надала Німеччині дозвіл на будівництво підприємства з виробництва сучасних ракет-перехоплювачів Patriot.

Попри високорозвинену промисловість, наявність кваліфікованих спеціалістів і багаторічний досвід експлуатації американських систем протиповітряної оборони, завод досі не випустив жодної серійної ракети.

На думку аналітиків, цей приклад демонструє, наскільки складним є перенесення американських оборонних технологій навіть до розвинених держав із потужною промисловою базою.

Якщо такий процес займає кілька років у мирній Німеччині, то Україні, яка одночасно веде війну та відновлює власну промисловість, доведеться зіткнутися з ще більшими викликами.

Японія також не змогла прискорити виробництво

Ще одним показовим прикладом стала Японія.

Ліцензію на виробництво Patriot країна отримала ще у 2005 році після багаторічної оборонної співпраці зі Сполученими Штатами.

Однак лише через три роки Сили самооборони Японії змогли успішно провести перше випробування системи PAC-3.

Сьогодні японські підприємства, за різними оцінками, виробляють близько 30 ракет Patriot на рік. Попри високий рівень розвитку технологій, темпи виробництва залишаються відносно невисокими.

Експерт із сучасної міжнародної політики університету Кейо в Токіо Сатору Морі наголошує, що сама ліцензія не означає миттєвого запуску виробництва.

За його словами, створення таких ракет є надзвичайно складним інженерним завданням в аерокосмічній галузі, яке потребує тривалої підготовки, висококваліфікованих фахівців і суворого дотримання технологічних стандартів.

Чому виробництво Patriot настільки складне

Для виготовлення однієї ракети Patriot необхідно залучити приблизно два десятки сертифікованих виробників окремих компонентів.

Кожен елемент має відповідати жорстким американським стандартам якості. Будь-яке відхилення може вплинути на надійність роботи всієї системи.

Окрім самого виробничого обладнання, потрібно створити складний логістичний ланцюг постачання, підготувати персонал, організувати багаторівневий контроль якості та пройти тривалу сертифікацію.

Німеччина змогла пришвидшити цей процес завдяки багаторічному досвіду обслуговування американських комплексів Patriot. Україні ж доведеться створювати таку інфраструктуру практично з нуля.

Експерт аналітичного центру RAND Corporation Джеффрі Горнунг образно описав це завдання словами: «Літак доведеться будувати просто під час польоту», підкресливши складність розгортання виробництва в умовах війни.

Союзники залишаться головним джерелом ракет Patriot

За оцінкою The New York Times, у найближчі роки саме західні партнери залишатимуться основними постачальниками ракет Patriot для України.

Навіть після отримання ліцензії власне виробництво не зможе швидко компенсувати наявний дефіцит.

Додатковою проблемою є стрімке зростання світового попиту на системи Patriot. Війна в Україні та загострення ситуації на Близькому Сході суттєво скоротили наявні запаси, тоді як кількість замовлень уже перевищує виробничі можливості підприємств.

Це означає, що конкуренція за нові партії ракет лише посилюватиметься.

Виробництво під час війни пов'язане з додатковими ризиками

Фахівці також звертають увагу на питання безпеки.

Раніше військовий експерт Павло Нарожний пояснював, що виробництво сучасних зенітних ракет потребує використання рідкісноземельних матеріалів, складних технологічних процесів і тривалої сертифікації окремих компонентів, зокрема ракетного палива. Лише підтвердження відповідності деяких елементів може тривати до року.

Крім того, будівництво такого підприємства безпосередньо на території України пов'язане з постійною загрозою ударів по оборонній промисловості. Саме тому багато експертів вважають, що безпечніше розміщувати частину виробничих потужностей у країнах-партнерах.

Попри всі труднощі, отримання ліцензії на виробництво ракет Patriot може стати важливим стратегічним кроком для України. Водночас досвід Німеччини та Японії демонструє, що створення повноцінного виробництва — це довгостроковий проєкт, який вимагатиме значних інвестицій, часу та тісної співпраці із союзниками. До того моменту головним джерелом зміцнення української протиповітряної оборони залишатимуться міжнародні поставки сучасних систем Patriot і ракет-перехоплювачів до них.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Політика, Думка, Аналітика, із заголовком: "Ліцензія не творить дива: NYT пояснив, чому Україна не зможе швидко почати виробництво ракет Patriot".

Матеріал підготував(-ла): Тетяна Федорів

Новину опубліковано: 18 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Напад із ножем під час доставлення до ТЦК: у Вінниці поранили військового, нападника вже затримали

Черговий інцидент із застосуванням холодної зброї проти представників ТЦК стався на Вінниччині. Чоловік, який перебував у розшуку через порушення військового обліку, поранив військовослужбовця ножем. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а сам нападник уже перебуває під вартою.

У ДТЕК розповіли, якою має стати енергетика України: ставка на нові технології та децентралізацію

Стійкість української енергосистеми в умовах війни залежить від розвитку розподіленої генерації, систем накопичення енергії, цифрових мереж і сучасних технологій управління, вважають у ДТЕК.

Українці у США можуть залишитися без права на роботу: суд ухвалив важливе рішення, але час спливає

Федеральний суд США тимчасово зупинив скорочення термінів дозволів на роботу для українців із TPS, але захист діє лише до 18 жовтня 2026 року.

«За пів року не просунулися навіть на пів кроку»: військова омбудсменка різко розкритикувала реформу мобілізації

Ольга Решетилова заявила, що за час роботи Михайла Федорова та Дениса Шмигаля в Міноборони реформа ТЦК фактично не зрушила з місця, попри численні наради та підготовлені пропозиції.

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Європейські новини:

«Втома від війни не може бути відповіддю»: глава Міноборони Польщі відреагував на удар РФ по Києву

Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вільний світ має посилити підтримку України та проявити ще більшу рішучість після нічної балістичної атаки на Київ.

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.