Єврокомісія планує скоротити час подорожей поїздами вдвічі — нова ера швидкісних залізниць до 2040 року



ЄС інвестує понад €345 мільярдів у створення континентальної мережі поїздів зі швидкістю від 200 км/год, що має перетворити залізницю на головний вид транспорту між європейськими столицями.

Європейська комісія представила амбітний план, який може радикально змінити подорожі всередині континенту. До 2040 року всі ключові транспортні вузли Євросоюзу мають бути з’єднані швидкісними поїздами, що розвиватимуть щонайменше 200 км/год, а на окремих маршрутах — понад 250 км/год.

Згідно з оцінками ЄК, проєкт вартістю €345 мільярдів дозволить зменшити час подорожі між європейськими містами більш ніж удвічі. Наприклад, шлях з Берліна до Копенгагена скоротиться з семи до чотирьох годин, а з Мадрида до Лісабона — із дев’яти до трьох годин. Також оновлена мережа з’єднає Варшаву та Відень за 4 години 15 хвилин замість нинішніх семи з половиною.

У деяких випадках мова йде не лише про модернізацію, а й про створення нових маршрутів. Наприклад, буде відновлено сполучення між Афінами та Софією, що дозволить скоротити поїздку з 13 до 6 годин.

Єврокомісар з питань сталого транспорту Апостолос Ціцікостас наголосив, що така система “дасть громадянам реальну альтернативу літаку та авто”, забезпечивши швидкі, безпечні та екологічні подорожі. За його словами, “якщо людям надати спосіб подорожувати швидко і комфортно, вони оберуть поїзд”.

Загальні інвестиції до 2050 року можуть сягнути €540 мільярдів, але очікувана економічна віддача перевищить €750 мільярдів, враховуючи зниження рівня забруднення, менші витрати на автотранспорт та авіаперельоти, а також розвиток туристичних і ділових зв’язків у Європі.

Однак втілення плану буде складним. Єврокомісія визнає, що лише 10% фінансування забезпечено з європейського бюджету, решту мають профінансувати національні уряди та залізничні компанії. Крім того, успіх залежатиме не лише від швидкості поїздів, а й від доступності квитків та зручності бронювання.

На сьогодні високошвидкісні залізниці Європи часто вважають розкішшю для заможних пасажирів. Наприклад, євротунель між Лондоном і континентом залишається найдорожчим залізничним маршрутом на континенті. Єврокомісія визнала цю лінію “прикладом помилок минулого” — через відсутність конкуренції та інфраструктури на британському боці вона десятиліттями не могла розвиватися.

Ще одна ключова проблема — хаотичне ціноутворення на квитки. Вартість подорожі між Брюсселем і Кельном, наприклад, може суттєво різнитися залежно від того, де її придбати — у Deutsche Bahn чи у бельгійській SNCB.

Щоб усунути ці недоліки, Єврокомісія планує уніфікувати систему продажу квитків. Уже на початку 2026 року буде запропоновано законодавчі зміни, які дозволять бронювати єдині комбіновані квитки — наприклад, на подорож, що включає і переліт, і поїзд.

План також передбачає створення “другої руки” для потягів, щоб зменшити витрати операторів і прискорити впровадження нових ліній. Така система має забезпечити конкуренцію від самого старту, чого бракувало попереднім проектам.

Нові ініціативи є логічним продовженням стратегії TEN-T (Trans-European Transport Network), спрямованої на створення інтегрованої транспортної системи ЄС. Після десятиліття стагнації в розвитку залізниць — востаннє суттєві оновлення відбулися ще до 2014 року — Європа прагне зробити ставку саме на поїзди як найбільш екологічний вид міжміського транспорту.


Ця новина була опублікована у розділі: Європа, Аналітика, Подорожі, із заголовком: "Єврокомісія планує скоротити час подорожей поїздами вдвічі — нова ера швидкісних залізниць до 2040 року".

Матеріал підготував(-ла): Валерія Москаленко

Новину опубліковано: 07 листопада 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Напад із ножем під час доставлення до ТЦК: у Вінниці поранили військового, нападника вже затримали

Черговий інцидент із застосуванням холодної зброї проти представників ТЦК стався на Вінниччині. Чоловік, який перебував у розшуку через порушення військового обліку, поранив військовослужбовця ножем. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а сам нападник уже перебуває під вартою.

У ДТЕК розповіли, якою має стати енергетика України: ставка на нові технології та децентралізацію

Стійкість української енергосистеми в умовах війни залежить від розвитку розподіленої генерації, систем накопичення енергії, цифрових мереж і сучасних технологій управління, вважають у ДТЕК.

Українці у США можуть залишитися без права на роботу: суд ухвалив важливе рішення, але час спливає

Федеральний суд США тимчасово зупинив скорочення термінів дозволів на роботу для українців із TPS, але захист діє лише до 18 жовтня 2026 року.

«За пів року не просунулися навіть на пів кроку»: військова омбудсменка різко розкритикувала реформу мобілізації

Ольга Решетилова заявила, що за час роботи Михайла Федорова та Дениса Шмигаля в Міноборони реформа ТЦК фактично не зрушила з місця, попри численні наради та підготовлені пропозиції.

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Європейські новини:

«Втома від війни не може бути відповіддю»: глава Міноборони Польщі відреагував на удар РФ по Києву

Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вільний світ має посилити підтримку України та проявити ще більшу рішучість після нічної балістичної атаки на Київ.

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.