400 тисяч років тому: як неандертальці першими опанували штучне вогнище

Нове відкриття британських археологів показало: неандертальці не лише користувалися природним вогнем, а й навмисно виробляли його камінням задовго до появи Homo sapiens



Нещодавнє дослідження британських археологів радикально змінює наше уявлення про витоки технологій вогню, демонструючи, що неандертальці могли навмисно виготовляти вогонь, використовуючи кремінь і пірит приблизно 400 тисяч років тому. Це відкриття переносить момент технологічного прориву вглиб історії майже на 350 тисяч років, адже до сьогодні наукова спільнота вважала найстарішими свідченнями таких дій період лише близько 50 тисяч років.

Знахідка була зроблена на британському археологічному майданчику Барнхем на сході Англії, де дослідники знайшли обвуглену землю та фрагменти кременю, що могли розколотися лише під впливом високих температур. Це стало першим натяком на контрольоване вогнище, але вчені довго не могли визначити, чи запалили його люди, чи воно виникло природним шляхом.

Найважливіший прорив стався тоді, коли археологи натрапили на залишки піриту, який спільно з кременем може створювати іскру. Це дозволило припустити, що групи неандертальців користувалися технологією ударного кресання, мали власні запаси мінералу та переносили його на значну відстань. Найближче відоме джерело піриту знаходиться приблизно за шістдесят кілометрів, що свідчить про свідоме транспортування матеріалів.

Факт постійних повторних вогнищ, знайдених на території Барнхема, свідчить, що місцеві групи відвідували однакову точку протягом поколінь. Це дозволяє припустити, що неандертальці не просто випадково отримували вогонь із природних пожеж, а активно відтворювали його, закладаючи традицію технологічної поведінки. Самі археологи наголошують, що йдеться про тривалий культурний процес, а не випадкове використання стихії.

Історичне значення цього відкриття важко переоцінити. Вогонь став основою трансформації ранніх спільнот: дозволив термічно обробляти їжу, знищувати токсини, розширювати раціон та зменшувати енерговитрати на травлення. Він забезпечував тепло, допомагав уникати хижаків і поступово перетворився на основу соціальних практик, що об’єднували людей.

Подальший розвиток технологій призвів до створення клею зі смоли дерев, що відкрив шлях до виготовлення складних знарядь — наприклад, скріплення кам’яних наконечників із дерев’яними держалами. Ще пізніше, вже майже 10 тисяч років тому, вогонь став інструментом металургії та одним із фундаментальних чинників появи цивілізацій.

Однак рання історія вогню залишається складною для реконструкції. Дощі та ерозія знищують багато слідів, а навіть знайдені рештки не завжди підтверджують антропогенне походження. Долучаються й інші фактори: стародавні люди могли використовувати природні пожежі, не вміючи створювати вогонь самостійно. Таким чином, археологам доводиться буквально «полювати» на знахідки.

Відомі й старіші приклади використання вогню — зокрема з Південної Африки, де знайдені обвуглені кістки віком до півтора мільйона років. Але подібні артефакти не доводять навмисного виробництва вогню, а лише дають уявлення про випадкове користування стихією. За такої інтерпретації межа між природою і культурою залишається нечіткою.

У Барнхемі дослідники розрізняють природні пожежі та контрольоване вогнище завдяки аналізу хімії ґрунту, формі обгорілої зони та характеру термічного впливу. Найпереконливішим фактором стала повторюваність вогнищ на одному місці: природна пожежа не виникатиме послідовно в одній точці протягом десятиліть.

Важливо й те, що присутність мінералів для кресання говорить про поведінкові відмінності між групами. Якщо одна спільнота опанувала технологію виготовлення вогню, інші могли залишатися залежними від природних процесів. Таким чином, ми бачимо не універсальне вміння, а локальну традицію, що передавалася культурним шляхом.

Деякі антропологи припускають, що це вміння могло бути відсутнім у більшості популяцій того періоду. Інші вважають, що технологія могла поширитися значно раніше й у більш широких регіонах — включно з Денисівською культурою в Азії та ранніми Homo sapiens в Африці. На користь цього свідчить логіка культурної взаємодії: винахід, що забезпечує виживання, швидко передається.

Поки що Барнхем залишається єдиним підтвердженим місцем із настільки давніми доказами штучного вогню. Але це не означає, що неандертальці були унікальними в цьому аспекті. Скоріше, інші археологічні пам’ятки ще не досліджені з достатньою ретельністю. Історія показує, що щоразу, коли археологи повертаються на відоме місце, вони нерідко знаходять нові докази.

Отже, дослідження з Барнхема дає більш ранній старт історії вогню як технології, наближуючи нас до розуміння справжнього масштабу інтелектуальних можливостей неандертальців. Перед нами постає картина, де вони не просто користувалися природними ресурсами, а активно змінювали довкілля, засвоюючи одне з найважливіших відкриттів, що сформувало людський шлях.

У майбутньому подібні розкопки можуть відкрити нові місця, які доведуть, що штучний вогонь був частиною ширшої культурної традиції ранніх гомінінів. Це може змінити погляд на становлення людства і роль технологій у виживанні. І саме тут археологія знову нагадує: чим глибше копаємо, тим більше розуміємо, наскільки довго триває історія нашого розвитку.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Європа, Історія, із заголовком: "400 тисяч років тому: як неандертальці першими опанували штучне вогнище".

Матеріал підготував(-ла): Ганна Коваль

Новину опубліковано: 13 грудня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Вибух у Вишневому став точкою відліку: "Укроборонпром" звільнив керівників після провалу з безпекою

Після трагедії на складі боєприпасів у Вишневому розпочалися кадрові рішення та масштабні перевірки. В "Укроборонпромі" заявили про покарання відповідальних і посилення контролю за зберіганням зброї.

Скандал у 155-й бригаді: втеча командира, кримінальна справа та розслідування подвійного вбивства

Сухопутні війська вперше відреагували на резонансну ситуацію навколо військової частини А5001, де правоохоронці перевіряють можливу причетність військовослужбовців до тяжкого злочину.

«Не прославляйте тих, хто завдав нам болю»: у Польщі зробили гучну заяву до річниці Волинської трагедії

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час візиту на Волинь закликав Україну до відвертого діалогу, ексгумації жертв і переосмислення історичної пам'яті, наголосивши, що лише правда допоможе зберегти дружбу між двома народами.

Чи можна пити квас щодня: дієтолог пояснила, кому він приносить користь, а кому може серйозно нашкодити

Натуральний квас містить пробіотики, вітаміни та антиоксиданти, але підходить не всім. Дієтолог розповіла, скільки його можна пити та кому краще повністю відмовитися від напою.

Німеччина відкрила нові можливості для українських водіїв: права тепер можна обміняти без іспитів

Тисячі українців зможуть заощадити сотні євро та уникнути повторного навчання, а теоретичний іспит для нових водіїв відтепер дозволено складати українською мовою.

Дешеві смартфони під загрозою зникнення: бум ШІ може залишити ринок без бюджетних моделей уже до 2027 року

Стрімке зростання попиту на пам’ять для ШІ-серверів спричинило глобальний дефіцит DRAM. Смартфони до $200 можуть зникнути, а ціни на техніку різко зростуть уже найближчими роками.

Європейські новини:

Путін має «вікно до вересня»: три тривожні сигнали, що Кремль може готувати новий удар по Європі

Західні аналітики попереджають про можливу ескалацію з боку Москви. Серед головних ознак — інформаційні атаки, активність біля кордонів НАТО та внутрішні проблеми Росії.

Польща висунула Україні нову умову щодо МіГ-29: без цього літаки Київ не отримає

Варшава готова допомогти з модернізацією винищувачів, але оплачувати роботи не збирається. Переговори щодо угоди «МіГ-29 в обмін на технології безпілотників» тривають.

«Не прославляйте тих, хто завдав нам болю»: у Польщі зробили гучну заяву до річниці Волинської трагедії

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час візиту на Волинь закликав Україну до відвертого діалогу, ексгумації жертв і переосмислення історичної пам'яті, наголосивши, що лише правда допоможе зберегти дружбу між двома народами.